Тема: Будова і властивості газів, рідин та твердих тіл.

Мета: навчальна: ознайомлення з властивостями речовин в трьох агрегатних станах на основі знань про положення МКТ.

розвиваюча: розвивати образне та логічне мислення, творчі здібності.

виховна: виховувати здатність долати труднощі; інтерес до вивчення фізики; формувати науковий світогляд.

Обладнання: мультимедійна презентація до теми уроку, відеофільм «Агрегатні стани речовини».

Тип уроку: урок повідомлення нового матеріалу.

Структура уроку

I.                    Організаційний етап.

II.                Актуалізація опорних знань.

III.             Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми, мети уроку.

IV.             Вивчення нового матеріалу

1. Гази.

2. Рідини.

3. Тверді тіла

V. Закріплення нового матеріалу.

VI. Підбиття підсумків уроку. Рефлексія.

VІI. Завдання додому.

Хід уроку

І. Організаційний етап

Вітання.

II. Актуалізація опорних знань

Фізичний диктант

1.     Молекулярно-кінетична теорія - ... (пов’язує перебіг теплових явищ і процесів з особливостями внутрішньої будови речовини і вивчає причини, зумовлюють тепловий рух).

2.     Перше положення МКТ: ... (Речовина складається з мікрочастинок – атомів, молекул, іонів тощо).

3.     Друге положення МКТ: ... (Мікрочастинки, з яких складаються речовини, перебувають у безперервному русі й взаємодіють між собою).

4.     Непрямі докази існування атомів і молекул – це ... (Закон Дальтона про постійність відношень мас в хімічних реакціях).

5.     Дослідження Р. Броуна з пилком у воді – це ... (Прямий доказ існування атомів і молекул).

6.     Броунівський рух – це ... (Це тепловий рух частинок).

7.     Хто здійснив теоретичне тлумачення броунівського руху? (А. Ейнштейн і М. Смолуховський).

8.     Короткодіючі сили: ... (Сили пружності, що виникають під час деформації тіл. Мають електромагнітну природу і залежать від відстані між молекулами).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Оголошення теми, мети уроку.

З власного досвіду та курсу фізики 7 класу вам відомо, що більшість оточуючих нас тіл знаходяться в одному з трьох агрегатних станах речовини — твердому, рідкому й газоподібному паливі. У 20-му столітті, коли почали досліджувати мікроскопічну будову тіл, було виявлено структуру цих станів речовини. Молекулярно-кінетична теорія дає можливість зрозуміти, чому речовина може перебувати в газоподібному, рідкому й твердому станах. Зараз ми розглянемо будову і властивості агрегатних станів речовини на основі МКТ.

ІV. Повідомлення нового матеріалу.

1. Гази

Властивості газів визначаються в основному рухом молекул, оскільки взаємодією молекул можна знехтувати. У зв’язку з тим, що молекули в усіх газах рухаються практично однаково, властивості різних газів подібні.

Молекули в газах розташовані не впритул — в середньому на відстанях, які набагато перевищують розміри самих молекул. Наприклад, у повітрі відстань між молекулами приблизно в 10 разів більша за розміри молекул. Гази легко стискаються, при цьому зменшується середня відстань між молекулами.

Молекули з величезними швидкостями — сотні метрів за секунду — рухаються в просторі. Стикаючись, вони відштовхуються одна від одної в різні боки, подібно до більярдних куль. Слабкі сили тяжіння молекул газу не здатні утримати їх одна біля одної. Численні удари молекул об стінки посудини створюють тиск газу.

2. Рідини

Молекули рідини розташовані майже впритул одна до одної, тому молекула рідини веде себе інакше, не як молекула газу. Затиснута, як у клітці, іншими молекулами, вона здійснює «біг на місці» (коливається близько положення рівноваги, стикаючись з сусідніми молекулами). Лише час від часу вона здійснює «стрибок», прориваючись крізь «прути клітки», але відразу ж потрапляє в нову «клітку», утворену новими сусідами. Час осілого життя молекули води, тобто час коливання близько одного певного положення рівноваги за кімнатної температури, так само в середньому 10-11 с. А час одного коливання значно менший (10-12 - 10-13 с). З підвищенням температури час осілого життя молекул зменшується.

Молекули рідини знаходяться безпосередньо одна біля одної. Під час спроби змінити об’єм рідини починається деформація самих молекул. Для цього потрібні дуже великі сили. Цим і пояснюється мале стискання рідин.

Як відомо, рідина може витікати, тобто не зберігає свою форму. Пояснити це можна так. Якщо рідина не тече, то «стрибки» молекул з одного осілого положення в інше відбуваються з однаковою частотою за всіма напрямами. Зовнішня сила помітно не змінює число стрибків молекул за секунду. Але переміщення молекул з одного осілого положення в інше відбуваються переважно в напрямі дії зовнішньої сили. Ось чому рідина тече й приймає форму посудини.

3. Тверді тіла

Атоми або молекули твердих тіл коливаються близько певних положень рівноваги. Іноді молекули змінюють положення рівноваги, але відбувається це рідко. Ось чому тверді тіла зберігають не тільки об’єм, але й форму.

Якщо з’єднати центри положень рівноваги атомів твердого тіла, то вийде правильна просторова сітка, яка називається кристалічною.

Внутрішній порядок у розташуванні атомів кристалів впливає на формування правильних зовнішніх геометричних форм.

V. Закріплення нового матеріалу.

Розв'язання винахідницької задачі:

Як акуратно й точно просвердлити отвір у гнучкій трубці, виготовленій із тонкої поліетиленової плівки?

(Перед свердлінням слід залити в трубку воду й заморозити).

Якісні задачі

1.     Чи може одна й та ж речовина перебувати в різних агрегатних станах?

2.     Що спільного в твердих тілах і рідинах? Чим вони відрізняються?

3.     Що спільного у рідинах і газах? Чим вони відрізняються?

4.     Як розташовані молекули й атоми в газах, рідинах і твердих кристалічних тілах?

5.     Як ведуть себе гази під час нагрівання? Чому?

6.     Газ здатний до необмеженого розширення. Чому існує атмосфера Землі?

7.     Зліпити фігурку з сухого піску не можна, а з мокрого можливо. Чому?

VІ. Підбиття підсумків уроку. Рефлексія.

1.     Що нового ви дізналися на уроці сьогодні?

2.     Вам було цікаво?

3.     Яка інформація була корисною для вас?

4.     Чи можна використати здобуту інформацію в практичному житті?

VІI. Завдання додому.

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Обміркувати питання. Відповіді записати в зошиті.

1. Ви спостерігаєте з вікна за натовпом людей на площі, що прийшли на святкове гуляння. На площі тісно. Якщо подумки замінити кожну людину молекулою, то який стан речовини це буде нагадувати?

2. Виведіть на рисунку траєкторії руху молекул газу, рідини й твердого тіла.

3. При сильному охолодженні повітря, його можна зробити рідким. При цьому об’єм, який займає повітря, зменшується майже в 700 разів. Зробіть висновок з цього факту: яку частку об’єму газу складає об’єм самих молекул?