КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД НА УРОКАХ ФІЗИКИ

Коляско Тамара  Іванівна

вчитель  фізики  Слобідського  НВК

Новоселицького  району

 Інтерес до навчання з'являється лише тоді,

коли є натхнення, що народжується

 від успіху в оволодінні знаннями

Одним із шляхів оновлення змісту освіти й узгодження його із сучасними потребами, інтеграцією до європейського та світового просторів є орієнтація на формування компетентностей та створення ефективних механізмів їх упровадження. Актуальність поняття компетентності визначається тим, що саме компетентності є тими індикаторами, які дають змогу визначити готовність учня-випускника до життя, його подальшого особистого і суспільного розвитку.

Освітня  спільнота  сьогодні  ставить  перед  собою нове  завдання – сформувати  в  учня  уміння  учитись. Тому  виховання такої  соціально активної  особистості   вимагає  від  учителя застосування  нових  методів,  прийомів  і  форм  роботи,  щоб  сформувати  компетентного  випускника в  усіх  потенційно  важливих  сферах  життєдіяльності.

Компетентнісний  підхід  на  перше  місце  ставить не  поінформованість  учня,  а  вміння    на  основі  набутих  знань  вирішувати  проблеми,  що  виникають  у  різних  ситуаціях.  Специфіка  даного  навчання  полягає  у  тому,  щоб  засвоювалися  не  готові  знання,  кимось  запропоновані,  а  здобуті  самими  учнями.

Компетентнісний  підхід  на  уроках  фізики  передбачає:

·        Уміння учнів  бачити  та  застосовувати  фізику  у  реальному житті

·        Уміння  будувати  та  досліджувати  фізичну  модель

·        Інтерпретувати отримані  результати

·        Проводити  досліди  та  експерименти  з  фізичними  явищами  та  процесами

·        Розв’язувати  теоретичні  та  прикладні  проблеми,  пов’язані  із  реальними  ситуаціями    житті.

Компетентнісний  підхід  - це відповідь  на  вимоги  часу, це  орієнтир  національної  системи  освіти.

Шляхи  реалізації компетенції  на  уроках  фізики:

§  Постановка  експерименту (зацікавленість  через  здивування)

§  Задачі  з  професійним  змістом

§  Зв’язок  фізики  з  життям

§  Інтерактивні  методи  та  нетрадиційні  уроки

§  Метод  проектів

§  Застосування  ІКТ

Можливості предмета фізики у формуванні основних груп   компетентностей учнів:

Культурна компетентність – здатність жити та взаємодіяти з іншими в умовах полі культурного суспільства, керуючись національними та загальнолюдськими духовними цінностями.

§       Учнів треба ознайомити з геніальними творіннями науки та техніки, які своїми знаменитими дослідженнями зробили великий внесок у наукову скарбницю людської думки.

§        Особливу увагу треба приділити історії української науки та техніки. Слід ознайомити учнів з роботами українських учених, розповісти про труднощі, з якими вони зустрілись на своєму шляху, і як перемагали їх, який вплив мали їх роботи на світову культуру.

§       З виховною метою слід здійснювати народознавчий підхід у процесі викладання фізики, екологічну спрямованість.

Соціальна компетентність – володіння сукупністю засобів, що дають можливість особистості взаємодіяти з різними соціальними групами та соціальними інститутами суспільства.

Соціальні компетентності передбачають надання учням можливості проявляти ініціативу, брати на себе відповідальність, приймати рішення.

Учні вибирають варіант завдання або шлях розв'язання творчих чи експериментальних завдань.

Переважно пропонують завдання трьох типів: а) роботи за зразком; б) логічної переробки вивченого; в) використання знань на практиці в ситуації, що приводить учня до нового результату або нового шляху розв'язання задачі.

Компетентність саморозвитку та самоосвіти - це вміння самостійно здобувати знання й використовувати при розв'язанні теоретичних, практичних та експериментальних завдань.

 Для формування даної компетентності потрібна систематична робота вчителя фізики з формування загальнонавчальних, інтелектуальних умінь, уміння працювати з планами узагальненого характеру при вивченні фізичних явищ, законів, величин тощо.

Інформаційні компетентності передбачають опанування учнями інформаційних технологій, уміння самостійно здобувати та використовувати інформацію. Тому комп'ютер доцільно використовувати на всіх етапах процесу навчання: під час пояснення нового матеріалу, закріплення, повторення, оцінюванні навчальних досягнень. Ефективно проходять уроки фізики з використанням педагогічних програмних засобів, готових комп'ютерних моделей (дослідження процесу), комп'ютерного моделювання процесів, які вивчає фізика.

Упровадження компетентнісного підходу створює умови для формування внутрішньої мотивації навчання. При цьому чинниками, які позитивно впливають на формування мотивації, є:

- практична спрямованість мети уроку як особисто значущої, важливої для кожного;

- використання в процесі навчання наявного життєвого досвіду учнів, їхніх повсякденних спостережень, досвіду практичної діяльності;

- зв’язок навчального матеріалу з повсякденним життям людини, явищами, які відбуваються в довкіллі;

- використання результатів навчання в практичній діяльності людини.

Організації навчання з фізики сприятиме використання перевірених практикою лекційно-семінарської системи, причому не час від часу, а досить регулярно, групової роботи, проблемного навчання, дидактичних ігор, складання навчальних схем та опорних конспектів тощо. З цією метою у методиці викладання і побудові уроків доцільно активізувати інтерактивні методи, зокрема метод проектів, інформаційні технології, проведення практикумів на основі статистичних матеріалів, а також семінарів, конференцій, ділових ігор, що спрямовані на розвиток аналітико-синтетичної діяльності учнів На уроках слід привчати учнів користуватися індукцією, дедукцією, аналізом, синтезом, робити висновки й узагальнення.

Великого значення набуває метод проблемного навчання. Проблемність починається з особливої конструкції запитань: Чому...? (Яка причина...?); Що змінилося...від...?; Чим відрізняється...від...?; Які умови необхідні для того, щоб...?; Який висновок треба зробити? і т.д. У відповідях на ці питання обов’язково повинні бути коментарі, обґрунтування точки зору. Приклади проблемних завдань можуть бути такими: сформулювати завдання; поставити запитання з теми; спланувати діяльність; висунути гіпотезу і визначити план її перевірки; сформулювати спосіб дій у змінених умовах; визначити власну позицію; оцінити попередні результати; уявити інакше і зобразити; порівняти і обрати необхідний варіант; порівняти з еталоном; знайти підстави для класифікації й виконати її; перейти від загальної моделі до конкретнішої; визначити межі застосування закону тощо.

Цінність проблемного навчання полягає в тому, що воно робить пояснення більш доказовим, а знання усвідомленими; вчить учнів мислити діалектично, ознайомлює їх з методами пізнання, підносить емоційність викладу, а тому й підвищує інтерес учнів до вивчення предмета. Воно стимулює мислення учнів, їх пізнавальну активність, сприяє мотивації пізнавальної діяльності учнів, надає роботі творчого характеру.

Формуванню навичок самостійної роботи, вмінь пошуку необхідної інформації слугують семінарські заняття, які вчитель може планувати, враховуючи навчальні можливості учнів, підготовка та презентація учнівських творчих проектів. Необхідно стимулювати самостійну пізнавальну діяльність учнів, спонукати їх до використання матеріалів із засобів масової інформації та науково-популярної літератури, що допоможе їм розуміти та аналізувати сучасні події в світі, розвивати проектну діяльність.

Обов’язковим елементом навчання повинні стати індивідуальні завдання з теми. Такі завдання варто пропонувати на завершальному етапі вивчення теми для самостійного опрацювання. Мета завдань – охопити матеріал теми в цілому, привернути увагу до головного, дати додаткові приклади і пояснення окремих складних моментів. Варто планувати виконання індивідуальних завдань, які передбачають ознайомлення як з розвитком тієї чи іншої науки в історичному аспекті, так і змістовних. Особливо варто звертати увагу учнів на внесок в розвиток науки вітчизняних вчених та наукових установ України. Такий підхід сприятиме актуалізації навчально-пізнавальної, комунікативної, інформаційної, ціннісно-смислової та інших компетенцій і значно поглиблюватиме загальнокультурні надбання учнів.

Важливим засобом навчання можуть стати контрольні запитання і тестові завдання, які спрямовані не на відтворення означень, фактів, формул, а на з'ясування елементів та структури означень об’єктів; їх місця в системі інших понять; операцій, які можуть виконувати з об’єктом; його особливостей та властивостей; окремих винятків та тонкощів. Подібні контрольні запитання стимулюють продуктивне мислення учнів, сприяють неформальному засвоєнню теоретичного матеріалу, формують навички порівняння, класифікації, узагальнення, застосування природничих понять і об’єктів.

Велику роль у навчанні відіграє систематичне використання історичного матеріалу, який підвищує інтерес до вивчення предмета, пробуджує критичне ставлення до фактів, дає учням уявлення про природничі науки як невід'ємну складову загальнолюдської культури. На змістовних дохідливих прикладах слід показувати учням, як розвивалися наукові поняття, відношення, теорії й методи, ознайомлювати учнів з іменами та біографіями видатних учених, які створювали ці науки.

Використання біографій відомих учених здійснює не тільки навчальну, а й виховну мету:

- за їх допомогою можна показати, що наука виникає й розвивається під впливом діяльності людини і за її потребами;

- життя і діяльність багатьох вчених може слугувати прикладом самовідданого служіння своїй справі, прикладом мужності та патріотизму;

- розповіді про внесок вітчизняних вчених у розвиток науки є основою для виховання національної гордості.

Виходячи з ліміту часу, ці повідомлення мають бути стислими, яскравими, переконливими й емоційними. У цьому можуть допомогти технічні засоби навчання. Використання історичних екскурсів збагачує зміст предметів, робить його різноманітнішим, часто допомагає створювати емоційну атмосферу на уроці. Все це сприяє розвитку пізнавального інтересу і виправдовує затрати часу.

Ефективність засвоєння програмового матеріалу можна піднести завдяки застосуванню сучасних інформаційних технологій, які є визначальними у підготовці особистості до життя у постіндустріальному, інформаційному суспільстві. Широке застосування комп’ютерів у навчанні доцільне для проведення експериментів, практичних занять, інформаційного забезпечення, візуального інтерпрету В.О.Сухомлинський.

вання діяльності, проведення досліджень.

   Впровадження компетентнісного підходу у вивченні фізики буде сприяти поліпшенню якості освіти та  інтелектуальному  і  культурному    розвитку  особистості,  формуванню  у  неї  здатності  швидко реагувати  на  запити  часу.

І  ключова  роль  у  цьому  належить  вчителю.   Відомо, що найкращий учитель той, хто пробуджує в учнів бажання вчитися.