Тема: Світ звуків

Мета:

навчальна: узагальнити  поняття про звукову хвилю, про швидкість її поширення і про механізм її утворення; формувати вміння порівнювати різні хвильові явища; розглянути  поняття інфразвуку та ультразвуку, показати вплив звукових явищ на тваринний, рослинний світ та людей;

виховна: виховувати почуття відповідального і бережливого ставлення до природи, 

розвивальна: розвивати  критичне мислення у школярів; розвивати вміння учнів спостерігати , глибоко аналізувати і пояснювати природні явища.

Тип уроку: узагальнення  знань

Обладнання: металева лінійка, камертони, свисток, відеозапис, келих, ……….

 Демонстрації: Тіла, що коливаються, як джерела звуку. Гучність звуку та висота тону. Джерела звуку.

Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів. Притчі Соломона (гл.23,ст.12)

Хід уроку:

І. Розминка

Привітання, побажання. 

Ми  всі  живемо  у  світі  звуків. І  вони  нам  необхідні  для  нормального  повноцінного  життя. Звуки,  які  ми  чуємо,  повідомляють  про  те,  що  відбувається  навколо  нас,  допомагають  збагнути  красу  і  неперевершеність  природи,  всього  оточуючого.  Сьогодні  я хочу побажати вам  успіху,  а  для  цього  потрібно щоб ви були:

«У» - Усміхненими

«С» - Сміливими

«П» - Прогресивними

«І» - Ініціативними

«Х» - Хоробрими

І  якщо  у  вас  буде  бажання,  діяльність,  наполегливість  і  впевненість  у  собі,  то  ви  його  обов’язково  досягнете.

Я бажаю вам УСПІХУ! І не тільки на уроках фізики. Усе людське життя – це не що інше, як постійне бажання досягти успіху у вирішенні нових питань і проблем.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Виконайте тести (Додаток 1)

Взаємоперевірка.  Картки самооцінки.

План-схема уроку

Етап уроку	Час	Форми і методи	Результат діяльності
І.Розминка	3	Привітання, побажання	Налаштування на роботу
ІІ. Актуалізація опорних знань	5	Тестові завдання Взаємоперевірка	Актуалізація опорних знань
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності	2	Цікава інформація (світ звуків, запис органу в церкві)	Мотивація навчальної діяльності
ІV. Сприйняття навчального матеріалу	22	Пояснення вчителя з використанням демонстрацій: - акустика; - будова вуха; (таблиця) - джерела звуку (відео); - поширення в повітрі; - хар-ки звуку (робота в групах); - звукові явища (відео); - вплив музики на людину.	Засвоєння навчального матеріалу
V. Осмислення і узагальнення знань	5	Фронтальне опитування; Демонстрації з остановкою проблемних запитань; розв'язування якісних завдань.	Узагальнення і закріплення вивченого, застосування набутих знань
VІ. Підсумки уроки Рефлексія	5	«Самооцінка» «Кольорові капелюшки»	Самооцінка, підбиття підсумків
VІІ. Домашнє завдання	3	Домашнє завдання по рівнях досягнень	Домашнє завдання

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

     Людина живе у світі звуків.

                                                                          Звук – усе, що чує вухо,

                                                                          Що доходить до вуха.

                                                                                                     В.Даль

.

    Люди давно почали здогадуватись про те, як звуки народжуються, передаються і «помирають». Перші спостереження по акустиці були проведені в vІ ст. до нашої ери. Піфагор встановив зв'язок між висотою тону і довжиною струни чи труби, яка видає звук. В IV ст. до н.е Аристотель перший правильно уявив, як поширюється звук у повітрі.

В XV ст. Леонардо да Вінчі сформулював принцип незалежності звукових хвиль від різних джерел.

 Великими умільцями були майстри, які виробляли музичні інструменти, і музиканти, які грали на них.

     А будівельники і архітектори? Можливо, вам доводилося слухати орган у старовинному соборі? Наскільки вміло треба було, часом зовсім не володіючи науковими знаннями, розбиратись у джерелах і провідниках звуку!

Що ж таке звук? Як він виникає? Чим одні звуки відрізняються від інших? Як звук доходить до нас?

Ми спробуємо з вами з'ясувати відповіді на ці запитання.

Оголошення теми і мети уроку

ІV. Сприйняття навчального матеріалу

Розділ фізики, в якому вивчають звукові явища, називають акустикою.

Звук – це хвиля.

    Розповідь – казка про лебедя і бобра.
 Крилатий красень лебідь пишався і хвалився перед підсліпкуватим бобром своїми зіркими очима. А бобер запитав: “Чи не знає лебідь, що там хлюпнуло за третім поворотом річки? Але не побачив лебідь нічого тривожного.” Цим прикладом пояснюється, що мати добрий слух – це те ж саме, що мати добрий зір.

- Що ж дає людині слух?

- Як ми сприймаємо звук? (таблиця)

1. Будова вуха

( За допомогою вуха. Вухо людини – прекрасний приймач звукових коливань. (Робота з підручником с.31 мал.29, або таблицею).

Воно складається з 3 частин: зовнішнього, середнього і внутрішнього вуха. Елементами зовнішнього вуха є вушна раковина 1  і зовнішній слуховий прохід 2. Вушна раковина – це складки шкіри, в основі яких розташовані пластинки еластичного хряща. Вони вільно виступають  на поверхні голови. Вони слугують для того, щоб направити звукові хвилі до барабанної перетинки завтовшки близько 0,1 мм.- 4. Барабанна перетинка і сполучені з нею 3 слухові кісточки (молоточок, коваделко, стремінце, що рухомо з'єднані між собою) – це середнє вухо.

Частинки повітря коливаються, коли ж коливання повітря доходять до барабанної перетинки, вона теж починає здійснювати коливання. Ці коливання, у свою чергу, передаються слуховому нерву, і ми чуємо звук.

Вони передають звукові коливання до елемента внутрішнього вуха: через перетинку овального вікна – рідині (перелімфою), що заповнює завитку 3. Тут звукові коливання за допомогою слухових рецепторів перетворюються на послідовність нервових імпульсів, які передають в мозок слуховим нервом.)

Людське вухо сприймає у вигляді звуку коливання, частота яких лежить в межах від 16-17 до 20000 Гц. Такі коливання називають звуковими, або акустичними.

Людське вухо найбільш чутливе до коливань частотою близько 3500 Гц.

У змій та риб немає вух. Чому?

(Риби чують через воду, змії – через грунт. Тому вушні раковини їм не потрібні.)

- прикладом коливань може слугувати і цвіркіт цвіркуна. У нього на задніх лапках є зубчики, які торкаються країв крилець і при терті об них видають звук.

- ще одним прикладом коливань може бути скрекіт цикади - малої комахи (а звуки від неї досить гучні). Її звуки створюються дуже швидкими коливаннями черевця.

- цікаво, що ми чуємо свій голос не зовсім таким, як його чують інші, адже передача його в мозок здійснюється також і через кістки і тканини черепа.

 - хвилі відбиваються від перешкод, слідуючи відомим законам відбивання. Звідки хвилі добре відбиваються твердими поверхнями (стіни, підлога) і значно гірше м'якими (килими, хутро).

Для звуку необхідне середовище

Як звук доходить до нас? Очевидно, через повітря, яке розділяє вухо і джерело звуку. Проте коливання, що поширюються, - це хвилі. Звук поширюється у вигляді хвиль. Те, що повітря «провідник» звуку, було доведено ще у 1660 році  на досліді, який поставив Бойль. Якщо викачати повітря з-під ковпака повітряного насоса, то ми не почуємо електричного дзвоника, розміщеного під ним.

(фото  Бойля)

Історична довідка

Бойль Роберт (1627-1691) – англійський хімік  і фізик. Народився в м. Ліс мор (Ірландія). З 1654 р. мешкав в Оксфорді, де займався дослідженням в галузі фізики та хімії. Бойль переїхав до Лондона разом із заснованим ним Товариством, президентом якого він був з 1680 року. У 1659 р. удосконалив повітряний насос Геріке, виконав з ним ряд дослідів на визначення ваги повітря, вимірювання ступеня розрідженості та відкрив нові фізичні факти, які виклав у творі «Нові фізико-механічні досліди, які стосуються пружності повітря. (1660). Він показав, що тепла вода може закипіти при розрідженні навколишнього повітря, і довів, що піднімання рідини у вузьких трубках не пов'язане з атмосферним тиском. Відкрив у 1662 р. закон зміни об'єму повітря зі зміною тиску. Для своїх дослідів сконструював барометр. Його фізичні дослідження присвячені вивченню світлових та електричних явищ, гідростатики, акустики, теплоти.

2. Джерела звуку

Дослід 1

Демонстрація. Демонструємо камертон, ніжки якого коливаються при ударі.

Дослід 2

Притиснемо щільно довгу сталеву лінійку до краю столу. Відхиляючи вільний кінець лінійки від положення рівноваги, примусимо її коливатися. Вкоротимо кінець лінійки, що виступає, лінійка почне «звучати».

(Сталева лінійка, що коливається, стискає шар повітря, яке прилягає до одного з його боків, і одночасно створює розрідження з другого боку. Ці стиснення і розрідження чергуються в часі і поширюються в обидва боки у вигляді звукової  хвилі, яка досягає нашого вуха і спричиняє коливання барабанної перетинки.

Розмахуємо з боку в бік лінійкою. Звуку не виникає.

Наприклад, розмахування руками також повинно було б спричиняти звук: ми змушуємо частинки повітря коливатися. Звукова хвиля не виникає! Розмахувати руками 20 і більше раз на секунду ніхто не може!

·            Що ж таке джерело звука?

·            Наведіть свої приклади коливальних тіл, які э джерелами звуку. (кліп джерела звуку)

(Це фізичні тіла, які коливаються (тремтять, вібрують) із частотою від 16 до 20000 разів на секунду.

Вібруюче тіло може бути твердим (струна, земна кора, коли ми прикладаємо вухо до рейки залізниці, то почуємо перестук коліс потягу, який йде ще далеко від нас. А як в сиву давнину дізнавалися про наближення вершника? (припадали вухом до землі.),

рідким (крапля, океанська хвиля), газоподібним (струмінь повітря у свистку, смерч, свист кулі або снаряда в польоті, завивання вітру).

(відео джерела звуку)

Висновок: Будь-яке тверде, рідке, газоподібне тіло, що здійснює коливання із звуковою частотою, створює в навколишньому середовищі звукову хвилю.

Завдання 1

 Три пластинки, що розташовані в повітрі, коливаються. Частота коливань першої пластинки 50 Гц, другої – 500 Гц, третьої – 5000 Гц. Які з пластинок є джерелами звуку? (Всі три пластинки)

Всередині різних газів та рідин можуть виникати лише поздовжні хвилі. У твердих, кристалічних тілах звукові хвилі можуть передаватися і поперечними, і поздовжніми коливаннями частинок.

1.         Характеристики звуку: (тон звуку, гучність звуку, швидкість звуку.)

1) Тон звуку

   Звуки, які ми щоденно чуємо, дуже різноманітні. Вони поділяються на музичні звуки і шуми.

Музичні звуки: спів, звучання натягнутих струн скрипки, гітари, інших музичних інструментів, свист.

Шуми: звуки, що виникають під час грози, створюються двигунами, що працюють, лист, що шелестить.

Люди за допомогою органів мови можуть відтворювати музичні звуки і шуми.

·                       Чим відрізняються музичні звуки від шуму?

      (Дослід з камертоном з кулькою. Утворення на папері хвилястої лінії – синусоїди.)

Звук, створений тілом, яке гармонічно коливається, називають музичним тоном або тоном.

Шум – це хаотична суміш багатьох звукових коливань різних частот і амплітуд.

Музичні тони різняться на слух гучністю і висотою.

Робота в групах

І група

Дослідити залежність висоти звуку від частоти коливань

1.Зменшити довжину частини лінійки, що коливається, збільшуючи таким чином частоту коливань. Як при цьому змінюється висота тону?

2. Натягуючи струну гітари або скрипки, ми збільшуємо частоту коливань, висота звуку зростає.

3. Однією й тією самою паличкою провели по зубцях рідкого й частого гребінця. Чим будуть відрізнятись викликані звуки?

(На частому гребінці удари палички об зуб гребінця будуть відбуватися з більшою частотою. Гребінець буде коливатися з більшою частотою - звук буде вище).

Висновок:

Висота звуку залежить від частоти коливань, чим більша частота, тим вище звук.

·            Звуки бувають низькими і високими. Наведіть приклади низьких і високих звуків.

Високий тон: свист,

Низький тон: великий барабан,

Завдання: Випишіть назви музичних інструментів за зростанням висоти тону

Скрипка (640 Гц)

Віолончель (216 Гц)

Контрабас ( 196 Гц)

Альт ( 415 Гц)

(число в дужках показує кількість коливань за секунду – частоту коливань) Додаток 2. (Відповідь: контрабас, віолончель, альт, скрипка)

 Як в інкубаторі відокремити півників від курочок? Частота писку курчати-курочки дорівнює 5200 Гц, а курчати-півника – 4800 Гц. Електроніка допомагає відокремити одних від інших.

Голос	Частотний діапазон (Гц)
Чоловічі: бас	80-350
баритон,	100-400
тенор	130-500
Жіночі: контральто	170-780
мецо-сопрано	200-900
сопрано	250-1000
колоратурне сопрано	260-1300

ІІ група

Дослідити залежність гучності звуку від амплітуди

Притиснути лінійку до стала, залишивши 10 см її довжини. Відтягуйте кінець лінійки з різною силою, змінюючи амплітуду її коливань. Як при цьому змінюється гучність звуку? ( або сильніший удар по камертону)

Гучність звуку залежить від амплітуди  коливань. Чим сильніший удар по камертону, тим голосніше він звучить, виникають коливання більшої амплітуди. Чим сильніший удар, тим голосніше звук, виникають коливання більшої амплітуди.

Висновок:

Гучність звуку залежить від амплітуди коливань у звуковій хвилі.

Чим розмах коливань (амплітуда) більше, тим звук голосніше. )

Одиницею гучності в СІ є один децибел (1 дБ). Вона названа на честь американського вченого Александера Грейама Белла – винахідника телефону і слухових апаратів для глухих.

Гучність звуку вимірюються спеціальним приладом сонометром, а сонограма – створене комп'ютером зображення звуку, при якому звук перетворюється на зображення.

Робота з таблицею гучності (с.33, §10)

Найгучнішою у світі твариною є голубий кит, який може видавати звуки гучністю 188 дБ, які чути на відстані 850 км від кита. (відеозапис)

ІІІ група

Користуючись таблицею 2, (с.37), визначте в якій речовині швидкість поширення звуку найменша; найбільша? Від чого залежить швидкість поширення звукових хвиль?

·            Від чого залежить швидкість звуку?

- від середовища, в якому він поширюється (спостереження: звук під водою, в повітрі, в твердих тілах)

Вода густіше від повітря , і її частинки швидше передадуть стискування і розрідження своїм сусідкам. Звук побіжить у воді значно швидше.

Висновок: найбільша швидкість звуку в твердих тілах, найменша  газах)

- від температури (з підвищенням температурив рідинах (за винятком води)швидкість зменшується, а в газах при  незмінному тиску збільшується).

- для повітря - вологість

Де звук не поширюється? ( у вакуумі, у безповітряному просторі, Матеріали, що погано проводять звук (коливання в них швидко затухають): пористі панелі, пінопласт.

Звукові хвилі подібно до інших хвиль поширюються з певною швидкістю.

Спостереження: утворення на поверхні води хвиль в озері від камінця)

Механічна хвиля – це поширення коливань у пружному середовищі.

Звук – хвильове явище, його почали описувати за допомогою двох понять – довжини хвилі і частоти. Дивлячись на річкові чи морські хвилі, ви звертали увагу на різний у них вигляд. У одних віддаль між гребенями чи западинами – велика, а в дрібних брижів – маленька. От ми й кажемо: довга хвиля або коротка. Велика довжина хвилі – частота низька, а коротка хвиля-частота висока.

Довжина хвилі – це відстань, на яку поширюється будь-який стан коливання (горбик, западина) за час, що дорівнює періоду коливання.(мал.)

(формули на дошці)

λ =  U ·T    швидкість звуку:

Зі збільшення довжини хвилі звук стає «товщим», нижчим, ще кажуть низькочастотний звук. Коли ж частота коливань зростає, то довжина хвилі зменшується, а звук сприймається як тонший, високий.

Звукові явища: відбивання звуку, звукова локація, акустичний резонанс

Відбивання звуку

Ніхто її не бачив,

А чути – кожен чув.

Без тіла, а живе вона,

Без язика – кричить.   (Луна)                         М.Некрасов

Луна – явище відбивання звуку від перешкоди.

Назва «луна» пов'язана з іменем гірської німфи Луна, яка, за старогрецьким міфом, була безмовно закохана в Нарциса. Від туги за коханим Луна висохла і закам'яніла. Від неї залишився тільки голос, здатний повторювати закінчення вимовлених в її присутності слів.

Поширюючись у деякому середовищі, звукова хвиля дійде до межі цього середовища, а за неї починається інше середовище, у якому швидкість звуку інша. На такій межі спостерігається явище відбивання звукової хвилі.

Щоб чітко чути луну, треба, щоб між промовленим і відбитим звуком була пауза не менше 0,1с.

Щоб зазначена умова виконувалася, відстань до перешкоди повинна дорівнювати 17м.

(фото колонади «Луна»)

Одним з найцікавіших об'єктів парку «Олександрія» в м. Біла Церква Київської обл. є  колонада «Луна», виконана  у вигляді грецького амфітеатру. Споруда виконана у формі напівкруглої стіни з радіусом 16 м. ЇЇ фасад – це відкрита колонада з 14 колонами, які утворюють галерею. Вона володіє унікальними акустичними властивостями. Слово, навіть пошепки вимовлене в одному кінці споруди, без спотворень передається в інший кінець, хоча відстань між ними становить 34 м.

Формула

Звукова локація

На явищі луни ґрунтується метод визначення відстаней до різних предметів і виявлення їх місцеположення, для цього використовують ультразвук.

Формула: відстань до відбивача сигналу.

Ультразвук – це коливання, частота яких більша за 20 000 Гц – найвищу частоту звукових коливань. Головна особливість ультразвукових хвиль полягає в тому, що їх можна зробити напрямленими , що поширюються в певному напрямі від джерела.

Тобто такий писк, що його наше вухо не сприймає. Сприймають собаки, але «гавкати»  ультразвуком вони не можуть, а дельфіни і кажани мають дивну здатність випускати і сприймати ультразвук.

Використання: у медицині для дослідження внутрішніх органів людини, існують сучасні скальпелі, які коливаються в ультразвуковому режимі; для дослідження морських глибин (ехолот); для стерилізації молока.

Прилад ехолот і ехолокатор.

Інфразвук – це коливання, частота яких менше за 16 Гц – найнижчу частоту звукових коливань.(від латинського слова інфра- нижче,під).

Головна особливість ультразвукових хвиль полягає в тому, що їх можна зробити напрямленими , що поширюються в певному напрямі від джерела.

Джерела інфразвуку: виникає під час штормів, гроз, землетрусів, ураганів, створюється багатьма машинами і промисловими установками, працюючі деталі деяких верстатів. Автомобільний і залізничний транспорт є джерела лом інфразвукових коливань.

Тварини відчувають наближення небезпеки. Медузи за декілька годин «чують» наближення шторму і ховаються на глибину. Сигналом про наближення шторму для них є інфразвук далекого шторму.

Людський організм в цілому відчуває на собі шкідливу дію інфразвуку, страждає від морської і повітряної хвороб, які спричиняють запитуванням в інфразвуковому діапазоні коливань. Інфразвук (особливо частотою 6-9 Гц) може негативно впливати на психіку людини. Від слабо поглинається середовищем і може поширюватись на великі відстані.

Використовують у приладах – сейсмографах, які призначені для прогнозування землетрусів, вивчення будови Землі, розвідування корисних копалин.

Основні      властивості	Де виникає	Як впливають
ІНФРАЗВУК
- частота нижче 20 Гц - незначне поглинання в різних середовищах - поширення на великі відстані - Приймають і вимірюють інфразвук спеціальними мікрофонами, гідрофонами та вібраторами. -Інфразвук будь-яких частот і інтенсивностей — це реальна загроза для здоров'я людини.	·        обдування вітром будівель, дерев, стовпів під час руху людини, тварин, транспорту; ·        при роботі різних механізмів; ·        при грозових розрядах, вибухах бомб, пострілах гармат ·        інфразвукові хвилі наявні практично скрізь, а значна кількість джерел інфразвуку створена самими людь­ми ·        Інфразвукові хвилі часто виникають в океанах і морях. їх називають "голосом моря". ·        Із-за поширення на великі відстані в земній корі використовують в сейсмології — науці, яка вивчає землетруси та досліджує внутрішню будову Землі.  Крім океанології і сейсмології інфразвук застосовують у роботі деяких приладів та ме­ханізмів для різних практичних цілей. За допомогою таких приладів намагаються передбачити землетруси, наближення цунамі тощо.	·        Так як внутрішні органи людини мають власну резо­нансну частоту коливань 6—8 Гц, то при дії інфразвуку цієї частоти можливе виникнення резонансу коливань цих органів, що викликає неприємні відчуття. ·        Інфразвук невеликої інтенсивності змушує коливатися внутрішні органи,  є причиною втоми міських жителів і робітників "шумних" підприємств ·        Інфразвук приводить до втрати чутливості органів рівноваги тіла, появи болю у вухах, хребті та пошкоджень мозку. ·        Більш згубно впливає інфразвук на психіку людини. Інфразвук певної частоти викликає розлад мозку, сліпоту, а при частоті 7 Гц можливі й інші неприємні відчуття в організмі людини. ·        В смузі частот 2-15 Гц інтенсивністю 105 Дб викликає уповільнення зорової реакції на 10%.
УЛЬТРАЗВУК
-частота від 20 кГц до 109 Гц - при тій же амплітуді має більшу частоту, ніж звукова - значно більша інтенсивність,   ніж звукових - сильно поглинаються повітрям і іншими газами	Пристрої для утворення ультразвукових коливань: o     механічні: повітряні і рідинні свистки і сирени o     електромеханічні: електродинамічні, п’єзоелектричні, магнітострикційні випромінювачі В природі: кажани, дельфіни.	·        Сприяє нормалізації обміну речовин, прискорює процеси дифузії і осмосу ·        Внаслідок сильного поглинання створює високу теплову дію ·        При тривалій дії на виробництві викликають порушення нервової системи, підвищується втомлюваність, підвищується температура ·        Дуже інтенсивні ультразвуки для людини смертельні ·        Викликає загибель мікробів, вірусів ·        Дозованим пучком проводять масаж серця, легень ·        Знеболює операцію ·        Може бути ріжучим інструментом, або з’єднувати зламані кістки

Акустичний резонанс

   Звукові коливання, що їх переносить звукова хвиля, можуть діяти як вимушуючи, періодично змінна сила для коливальних систем і спричиняти в цих системах явище резонансу, тобто змусити їх звучати. Такий резонанс називають акустичним резонансом.

Демонстрація. Камертон на дерев'яному ящику, який підбирають так, щоб частота його власних коливань дорівнювала частоті звуку, утворюваного камертоном. Завдяки резонансу стінки ящика також починають коливатися з частотою камертона. Ящик називають резонатором. У музичних інструментах – деки.

Піднесіть до вуха велику мушлю. Чи можете ви пояснити, чому чутний шум?

(Порожні тіла підсилюють звук. Морська раковина буде підсилювати звук, що проходить по повітрю, набагато сильніше, ніж це робить наша ущна раковина.)

  ІV. Вплив звуків на живі організми

(повідомлення учнів)

Осмислення і узагальнення знань

Фронтальне опитування;

1.         Що вивчає акустика?

2.         Від чого залежить гучність звуку і висота тону?

3.         Від чого залежить швидкість поширення звукових хвиль?

4.         Що таке луна?

5.         Що таке ультразвук, інфразвук? Де вони використовуються?

6.         Що таке шум? Як впливає шум на здоров'я людини?

Демонстрації з постановкою проблемних запитань;

розв'язування якісних завдань

Задача 1

Спостерігач знаходиться на відстані 8 м від вертикальної скелі. Через який час він почує луну від свого вигуку?

Задача 2

Яка глибина моря, якщо надісланий ультразвуковий сигнал, відбившись від морського дна, повернувся назад через 1,2с?

Задача 3

Ви почули грім через 1 с після спалаху блискавки. Як далеко від нас відбувся розряд?

 Підсумки уроку, рефлексія, самооцінка.

Домашнє завдання:

Опр. §10-13

СР

ДР

ВР

Скласти діаграму Вена для ультразвуку, звуку та інфразвуку.

Природа цікава і неповторна. Вона завжди чарує нас своєю оригінальністю і красою. І не вивчати її людина просто не може, бо природа наділила людину прагненням до пізнання істини.

VITA BREVIS, ARS LONGA

Життя коротке, а наука вічна.

                                                                          Гіпократ