У тіні сяйва власного відкриття

У Празі на Європейському науковому конгресі з порошкової металургії чеським науковцям вдалося запалити старовинну лампу Івана Пулюя,що зберігається у технічному музеї Праги. Ця подія була приурочена річниці від дня народження піонера в галузі електроніки та світлотехніки, українського вченого Івана Пулюя. …

І ось настає хвилююча мить: запущено струм у котушку Румкорфа, повітря наповнюється озоном, чутно потріскування електричних розрядів, і лампа починає сповнюватися блакитно-білим сяйвом, яке поступово освітлює кімнату. Фотокамери фіксують появу таємничого світла. Вік фосфоресційної лампи становить понад 130 років. Вона вважається першим у світі джерелом невидимих ікс-променів.

    «Нехай не гасне світ науки в проміннях сяєва твого» — такі слова написав Пантелеймон Куліш із приводу відкриття професора Івана Пулюя.

    Але світ знає ім’я іншого першовідкривача Х-променів — німецького дослідника Рентгена. Чому?

    Здавалося б, усьому є пояснення — законам фізики та механіки підкоряється весь матеріальний світ, але у нашому житті знаходиться місце для курйозів і фатальних помилок. За відкриття Х-променів Нобелівську премію та всесвітню славу отримує саме Рентген. Навіть загадкові промені названі його ім’ям. Мине сто років, доки не буде назване ім’я людини, яка спромоглася зробити це набагато раніше, — уродженця Гримайлова на Тернопіллі, одного з перших авторів перекладу Святого Письма українською мовою Івана Пулюя.

Бажання Макса Борна

Макс Борн в свій час вибрав астрономію як предмет для усного іспиту на докторську ступінь. Коли він прийшов на іспит до відомого астронома-фізика Карла Шварцшильда, той поставив йому таке запитання:
— Що ви робите, коли бачите падаючу зорю?
Борн, який розумів, що на це треба відповідати так: «Дивлюся на годинник, зауважую час, визначаю сузір’я, з якого вона з’явилася, напрямок руху, довжину світлової траєкторії і потім обчислюю приблизну траєкторію», не втримався і відповів:
— Загадую бажання.